Будь яке дослідження рано чи пізно дійде до населених пуктів часі коли не існувало звичного нам, сучасно територіального устрою. Спробуємо розказати про те з чим ви неминуче стикнетесь.
Що таке губернія?
Губернія — це адміністративна одиниця, яка існувала з XVIII до початку ХХ століття. З часом її межі та кількість змінювалися. Наприкінці ХІХ століття на території України було 11 губерній: Бессарабська (адміністративний центр — Кишинів), Волинська (центр — Житомир), Подільська (центр — Кам’янець-Подільський), Катеринославська (центр — Катеринослав, сьогодні — Дніпро), Київська, Полтавська, Таврійська (центр — Сімферополь), Харківська, Херсонська, Чернігівська, частково Курська.
Що таке повіт?
Повіт — це адміністративна одиниця в межах губерній та намісництв, яка існувала з XVIII до початку ХХ століття. У складі кожної губернії на території України, що входила до Російської імперії, налічувалося приблизно 10 повітів. Повіти були скасовані у 1920-х роках.
Що таке волость?
Волость — це найменша адміністративно-територіальна одиниця в межах повіту, що існувала протягом XVIII – початку ХХ століття. Вона об’єднувала кілька сіл або інших населених пунктів. Волості були самоврядними громадами, їхнім керівним органом був волостний старшина. Ліквідовані у 1920-х роках під час адміністративних реформ.
Що таке уїзд?
Уїзд — адміністративно-територіальна одиниця в межах губернії або області, яка також існувала з XVIII до початку ХХ століття. Уїзди зазвичай охоплювали кілька волостей і були проміжною ланкою між губерніями та волостями. Вони мали власні адміністративні центри, зазвичай у містах.
Зміни назв населених пунктів
Зміна назв населених пунктів — це процес перейменування міст, сіл або інших поселень, який відбувався з різних причин протягом історії. Назви населених пунктів змінювалися внаслідок політичних, адміністративних, культурних або історичних обставин. Наприклад, після значних історичних подій, таких як революції, війни чи зміна влади, нові уряди часто перейменовували населені пункти, щоб відобразити нові ідеологічні або політичні реалії.
Зміни назв населених пунктів відбувалися як на локальному, так і на державному рівнях, і часто включали повернення історичних назв, декомунізацію або адаптацію до нових мовних стандартів. На території України ці процеси були особливо активними під час радянського періоду, після отримання незалежності у 1991 році, а також в рамках декомунізації у 2010-х роках.
Особливості розташування церков, де велися метричні записи
Церкви, де велися метричні записи, зазвичай розташовувалися у центральних частинах населених пунктів або на великих транспортних шляхах, щоб бути доступними для парафіян. Метричні книги (або метричні записи) вели священики церков, і в них фіксували важливі події з життя парафіян: народження, хрещення, шлюби та смерті. Такі книги часто зберігалися при кожній церкві або в церковних архівах.
Особливістю було те, що в сільських місцевостях одна церква могла обслуговувати кілька сусідніх сіл чи хуторів, оскільки не кожне село мало свою церкву. У великих містах було більше церков, кожна з яких обслуговувала певний район або групу вірян. Залежно від конфесії, метричні записи могли вести як православні церкви, так і католицькі костели, греко-католицькі храми та інші релігійні установи.
Що таке парафії?
Парафія — це церковна громада, яка об’єднує віруючих певної релігійної конфесії та території навколо конкретної церкви. Парафіяни підпорядковувалися духовенству, яке обслуговувало церкву, і відвідували богослужіння, проводили обряди та вели всі важливі записи в метричних книгах саме у цій парафії. Парафія могла складатися з одного або декількох населених пунктів, а її центр завжди був у церкві, де велися метричні записи.
У великих містах парафії зазвичай охоплювали менші території та були більш чисельними, тоді як у сільській місцевості одна парафія могла включати декілька сіл і мати меншу кількість вірян. Парафії також мали важливе соціальне та культурне значення для місцевих громад, об’єднуючи людей навколо релігійних свят, обрядів і традицій.